ПСИХОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ ФАХІВЦЯ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ
Анотація
У статті обґрунтована актуальність дослідження опановуючої (копінг) поведінки фахівця податкової служби як індивідуального способу його взаємодії з ситуацією у відповідності з її власною логікою, значущістю у житті та психологічними можливостями.
Проаналізовано історичний зріз вивчення копінгу в змістовному контексті психоаналітичної, когнітивно-біхевіоральної психології, теорії особистісних рис та суб’єктно-діяльнісному підході.
Обгрунтована змістовно-структурна модель копінг-поведінки фахівця податкової служби, до якої увійшли: когнітивні (увага, пам’ять, мислення), особистісно-середовищні (емпатія, афіліація, сензитивність до відчуження, комунікабельність, впевненість у собі, емоційна стійкість, локус контролю, Я-концепція) копінг-ресурси, а також копінг-стратегії «розв’язання проблем», «пошук соціальної підтримки» та «уникання».
Визначено, що когнітивні та особистісно-середовищні копінг-ресурси є потенціями, які визначають вибір податківцем копінг-стратегій («розв’язання проблем», «пошук соціальної підтримки», «уникання»), засобами яких він має змогу змінити стресову ситуацію або адаптуватися до її вимог.
Ключові слова: копінг, емпатія, афіліація, сензитивність до відчуження, комунікабельність, емоційна стійкість, локус контролю, Я-концепція
Отримано: 04.06.2014
Відрецензовано: 17.06.2014
Опубліковано: 24.07.2014
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Tkachuk Taisiya Anatoliivna Ткачук Таїсія Анатоліївна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
