КОПІНГ-ПОВЕДІНКА ЯК ОСНОВА КОНСТРУКТИВНОГО ОПАНУВАННЯ ВАЖКИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ
Анотація
У статті обґрунтована актуальність дослідження копінгу як індивідуального способу взаємодії індивіда з важкою ситуацією, який визначається її суб'єктивною значущістю для людини, з одного боку, і її власними психологічними можливостями, з іншого.
Розглянуто дефініцію «копінг» («опанування») та проаналізовано історичний зріз її вивчення. Наголошується, що у психологічній літературі досі немає термінологічної єдності як при визначенні даної галузі досліджень, так і самої феноменології.
Зазначається, що з початком досліджень Р.Лазаруса в центрі уваги дослідників постали не лише і не стільки безпосередні поведінкові акти людини, скільки ті елементи когнітивної сфери особистості, які «відповідають» за вибір і реалізацію копінг-поведінки.
Схарактеризовані особливості когнітивної оцінки індивідом стрес-чинника: первинна та вторинна.
Здійснено аналіз причин великої кількості класифікацій копінг-стратегій.
Наголошується, що два модуси психологічного подолання труднощів, запропоновані Р.Лазарусом і С.Фолкман визначаються як проблемно-орієнтований копінг, спрямований на розв’язання проблемної ситуації, і емоційно-орієнтований копінг, спрямований на зміну власних установок щодо ситуації.
Визначено та схарактеризовано існуючі у сучасній літературі інтраіндивідуальний та інтеріндивідуальний підходи до дослідження психологічного подолання стресу.
Ключові слова: стрес, копінг, копінг-поведінка, копінг-стратегії, інтраіндивідуальний підхід, інтеріндивідуальний підхід
Отримано: 26.02.2016
Відрецензовано: 08.03.2016
Опубліковано: 15.03.2016
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Tkachuk Taisiya Anatoliivna Ткачук Таїсія Анатоліївна, Tarasenko_Inna Тарасенко Інна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).