ДІАЛОГ У ГЛИБИННОМУ ПІЗНАННІ ПСИХІКИ СУБ’ЄКТА

Анотація

Стаття презентує результати функціонування груп активного соціально-психологічного пізнання, котре спирається на діалогічну взаємодію психолога з респондентом. Діалог взаємопов’язаний з механізмом партиципації (співпричетності), який є дієвим як для розуміння сутності психомалюнків, так і взаємозв’язків між ними. Опредметнення є необхідною передумовою забезпечення цілісності пізнання психіки суб’єкта з врахуванням як мови свідомого (слово), так і мови несвідомого (опредметнені засоби самопрезентації). Стаття розкриває методологічні передумови ведення психоаналітичного процесу (з метою гармонізації свідомих та несвідомих чинників психіки) в його діагностико-корекційній сутності підкореності закону: «позитивної дезінтеграції психіки (ослабленню деструктивних утворень психіки) та вторинної її інтеграції на більш реалістичних засадах».

Метод АСПП розширює резерви адаптивності суб’єкта завдяки самопізнанню через символи об’єктивного світу. Глибинне пізнання сприяє розв’язанню внутрішньої стабілізованої суперечливості психіки, котра задається особистісною проблемою.

Діалогічна взаємодія психолога з респондентом у системі «П ↔ Р» підкорена методології глибинного пізнання психіки в якому провідну роль відіграють механізми позитивної дезінтеграції психіки і вторинної її інтеграції на більш високому рівні психічного розвитку суб’єкта. Останнє пояснює подвійна заданість актуалізації психічних процесів методом АСПП: з одного боку, спонтанність поведінки учасників глибинного пізнання, а з іншого – неперервність діалогічної взаємодії психолога з респондентом, яка сприяє ослабленню викривлень соціально-перцептивної реальності. Матеріал статті спирається на принцип детермінізму: у психіці «просто так» нічого не буває; діалогічна взаємодія психолога з респондентом спрямована на «дешифрування» візуалізованих самопрезентантів, з метою актуалізації процесів психокорекції, що сприяє оптимізації функціонування психіки.

Метою статті є пізнання фіксацій психіки, які за енергетичною активністю домінують над ініціативами свідомого. Діалог у глибинному пізнанні є центральним ланцюгом, який єднає візуалізовані засоби самопрезентації учасників АСПП з вербальними їх інтерпретаціями в діалозі.

Результати проходження майбутніми психологами діагностико-корекційного процесу в групах АСПП пов’язані з пізнанням ними глибинних витоків внутрішніх суперечностей психіки людини, що виявляються в різно направленості «логіки свідомого» і «логіки несвідомого». Пізнання та сприяння розв’язанню суб’єктом виявленої в АСПП особистісної проблематики психіки потребує пробудження інстинкту самозбереження, який посилює адаптивність майбутніх психологів до реалій життя та розширює їх можливості особистісно-професійної самореалізації.

Висновок. Проведені нами дослідження в групах АСПП засвідчили здатність психіки до перекодування у візуалізовані засоби за збереженням інформаційних еквівалентів; окреслено перспективи подальшої оптимізації глибинного пізнання в його діагностико-корекційних параметрах, що реалізується через діалог психолога з респондентом. Введення нами основоположного принципу «візуалізованої самопрезентації психіки учасниками АСПП» створює об’єктивні передумови для здійснення діалогічної взаємодії психолога з респондентом, що розкривається у статті.

Ключові слова: методологія пізнання, діалог, корекція, особистісна проблема, діагностика, свідоме, несвідоме, психологічний захист, психологічна проблема, репрезентант психіки, символ, інформаційний еквівалент, архетип

Отримано: 22.08.2023

Відрецензовано: 21.09.2023

Опубліковано: 06.11.2023

DOI: https://doi.org./10.31108/3.2023.7.2.3