ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ОСОБИСТОСТІ У ВІРТУАЛЬНІЙ РЕАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31108/3.2023.7.1.2Анотація
Статтю присвячено проблемі задоволення потреб сучасної особистості шляхом віртуальної реальності. Представлені результати теоретичних досліджень психологічних та філософських джерел. Сучасні технології стали невід’ємною частиною життя більшості людей у сучасному світі, тому важливо розуміти механізм їх впливу на психіку особистості. Основою дослідження є ідея семіотики про знакові системи (Школа Ч. В. Морріса), процеси інтеріоризації й екстеріоризації інформації різних форм (Ж. Піаже). З точки зору автора, віртуальний світ, основною формою якого є кіберпростір (простір інтернету) – являє собою ніщо інше, як сучасний етап інформаційного опосередкування діяльності через смисловий, мовний простір. У статті представлено теоретичне бачення процесу задоволення основних категорій потреб особистості, на базі досліджень спеціалістів із різних сфер: соціології, психології, педагогіки. Особливу увагу автор присвячує питанням комп’ютерної гри, кіберсексу, соціальним, психологічним потребам особистості. Підіймається, на думку автора, найважливіша проблема сучасних досліджень віртуальної реальності та інтернету, а саме – відсутність врахування контексту появи зв’язку особистості та будь-якого інтерфейсу, який з’єднує людину з комп’ютерною віртуальністю, як джерелом задоволення потреб.
Ключові слова: віртуальна реальність, інтернет, знакова система, задоволення потреб, особистість
Отримано: 28.03.2023
Відрецензовано: 02.04.2023
Опубліковано: 30.05.2023
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Kyrylov Andrii Кирилов Андрій

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).