СОЦІАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ ПЕДАГОГІВ В КОНТЕКСТІ РОЗУМІННЯ НИМИ ПРИСЛІВ’ЇВ ТА ПРИКАЗОК [англ. мовою]

Автор(и)

  • Ivashkevych Eduard Zenonovych Івашкевич Едуард Зенонович Рівненський державний гуманітарний університет

DOI:

https://doi.org/10.31108/3.2019.2.10.2

Анотація

В статті соціальний інтелект педагогів дошкільних навчальних закладів проаналізовано в контексті розуміння особистістю значення прислів’їв та приказок, які вміщують так званий «соціальний» сенс. Автор статті вважає, що критеріями продуктивного функціонування соціального інтелекту педагога є успішне розв’язання людиною соціальних нестандартних (в тому числі – оригінальних) задач та завдань, а також успішність фахівця в реалізації педагогічної діяльності. Зазначено, що перше передбачає обов’язкове функціонування механізму прийняття рішення. Обґрунтовано, що останній, як і інші функціональні механізми соціального інтелекту (механізм децентрації, механізм інтелектуальної ініціації, рефлексивні механізми тощо), зумовлюються когніціями особистості, наприклад, увагою, уявою, сприйманням, пам’яттю, мисленням та ін. Визначено, що в сфері мнемічного досвіду (мнемічний аспект соціального інтелекту) усвідомлені переживання супроводжуються почуттям суб’єктивної очевидності того, що відбувається. Саме за умов експліцитної наявності таких переживань суб’єкт здатний сам собі дати звіт про власний пережитий досвід.

Механізм прийняття соціально виваженого рішення було проаналізовано з урахуванням складності, нестандартності соціальної ситуації. Зазначено, що даний механізм дозволяє педагогу відійти від інтелектуальних утворень людини як представника певного національно-культурного простору, та, уникаючи прототипів та етнічних стереотипів, обрати найбільш доцільний даній соціальній ситуації механізм актуалізації відображення суб’єктивного простору, когнітивний стиль виконання професійної діяльності, та, вибудовуючи логіку розвитку ситуацій міжособистісної взаємодії, ураховуючи моральні та етнічні норми, цінності тощо, прийняти соціально виважене рішення. Останнє сприятиме не лише тому, що педагог буде адекватно та емпатійно здійснювати взаємодію з іншими суб’єктами (колегами та підопічними особами), а й, в тому числі, досягненню педагогом успіху в професійній діяльності. У функціональному аспекті йдеться про ампліфікацію соціального інтелекту.

Отримані емпіричні результати проведеного дослідження дозволили виділити наступні тенденції: 1) немає статистично значущої різниці в результатах педагогів різних груп (в тому числі – і керівників дошкільних навчальних закладів) за успішністю інтерпретації соціального смислу на прислів’їв та приказок; 2) у педагогів дошкільних навчальних закладів переважають результати за такими рівнями розуміння сенсу прислів’їв (приказок), як «рівень конкретного розуміння» та «рівень глобального розуміння».

Ключові слова: соціальний інтелект, індивідуальне пізнання, увага, уява, сприйняття, пам’ять, мислення

Отримано: 14.12.2018

Відрецензовано: 27.12.2018

Опубліковано: 28.12.2018

DOI: https://doi.org/10.31108/3.2019.2.10.2

Біографія автора

Ivashkevych Eduard Zenonovych Івашкевич Едуард Зенонович, Рівненський державний гуманітарний університет

доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри загальної психології та психодіагностики

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-28

Як цитувати

Івашкевич Едуард Зенонович I. E. Z. (2018). СОЦІАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ ПЕДАГОГІВ В КОНТЕКСТІ РОЗУМІННЯ НИМИ ПРИСЛІВ’ЇВ ТА ПРИКАЗОК [англ. мовою]. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 2(10(21). https://doi.org/10.31108/3.2019.2.10.2

Номер

Том 2 № 10(21) (2018): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Психологія інтелекту

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Ivashkevych Eduard Zenonovych Івашкевич Едуард Зенонович

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521