МЕТОДИ АНАЛІЗУ ОПОВІДАЛЬНОГО ТЕКСТУ
Анотація
Подається характеристика оповідального тексту (наративу) як засобу впорядкування, організації та усвідомлення особистістю власного життєвого досвіду. Розглядаються основні смислоутворювальні та конституювальні ознаки оповідального тексту та різноманітні підходи до виділення його провідних структурних одиниць. Пропонується підхід до аналізу наративу, який базується на виділенні основних інформаційно-смислових шарів тексту – когнітивного, рефлексивного та регулятивного.
Ключові слова: наратив, досвід, життєва історія, семантичні критерії наративу, смислова тема, сюжет, рівні аналізу тексту
Отримано: 08.06.2013
Відрецензовано: 20.06.2013
Опубліковано: 31.07.2013
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 Chepeveva Nataliya Vasylivna Чепелєва Наталія Василівна, Yakovenko Lydmyla Pylypivna Яковенко Людмила Пилипівна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).