ТЕКСТОВА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА СВІДОМІСТЬ РЕЦИПІЄНТА
Анотація
Подається характеристика найбільш розповсюджених текстових засобів, які впливають на свідомість реципієнта: структурно-смислової організації повідомлення та використання діалогічних прийомів побудови тексту.
Ключові слова: текстова інформація, структурно-смислова організація тексту, діалогічні прийоми побудови тексту
Отримано: 21.10.2011
Відрецензовано: 04.11.2011
Опубліковано: 18.12.2011
##submission.downloads##
Опубліковано
2011-12-19
Як цитувати
Чепелєва Наталія Василівна C. N. V. (2011). ТЕКСТОВА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА СВІДОМІСТЬ РЕЦИПІЄНТА. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 1(2). вилучено із https://psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_develop/article/view/39
Номер
Розділ
Теоретичні та методологічні проблеми психології
Ліцензія
Авторське право (c) 2011 Chepeveva Nataliya Vasylivna Чепелєва Наталія Василівна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
