ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ ТА ІНТЕРНЕТ-ТРЕНІНГІВ
Анотація
В статті розглянуто сучасні системи дистанційного навчання, здійснено аналіз їхньої придатності для проведення інтернет-тренінгів і дистанційних курсів. Означено особливості психологічного впливу навчання через мережу Інтернет та основні критерії вибору систем дистанційного навчання. Визначено можливості, недоліки, переваги та характерні особливості розглянутих систем і надано рекомендації щодо їх вибору в залежності від кінцевої мети використання. Проаналізовано сучасний стан стандартів систем дистанційного навчання, виявлено найпоширеніші з них і зроблено прогноз по їх розвитку.
Ключові слова: системи дистанційного навчання, стандарти систем дистанційного навчання, дистанційні курси, інтернет-тренінги
Отримано: 25.05.2014
Відрецензовано: 08.06.2014
Опубліковано: 24.07.2014
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Mescheryakov Dmytro Sergiyovich Мещеряков Дмитро Сергійович

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).