ФУНКЦІОНАЛЬНО ОБУМОВЛЕНА ТИПОЛОГІЯ КОРИСТУВАЧІВ САЙТІВ ЗНАЙОМСТВ
Анотація
У статті розглянуто характер поділу простору Інтернет на окремі сфери: ділову, інфосферу, ігросферу, блогосферу та комунікативну сферу, дається їх характеристика. Визначаються етапи користування сайтом знайомств від прийняття рішення про використання сайту до першого побачення з обраним партнером. Надається обґрунтування вибору основи на якій будується типологія суб’єктів що користуються сайтами знайомств. Вся сукупність суб’єктів сайтів знайомств розбивається на сім функціональних категорій, в кожній з яких спостерігаються блоки типів, поєднаних спільною для всіх функцією, яку виконує для них сайт знайомств. Дається характеристика типів.
Ключові слова: ділова сфера, інфосфера, ігросфера, блогосфера, комунікативна сфера Інтернет, функціональні категорії типів суб’єктів сайтів знайомств, блоки типів суб’єктів сайтів знайомств
Отримано: 08.03.2014
Відрецензовано: 21.03.2014
Опубліковано: 28.04.2014
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Bratsyuk Oleksandra Genadiivna Брацюк Олександра Геннадіївна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).