ЕВОЛЮЦІЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДОСЛІДЖЕННІ КОГНІТИВНИХ СХЕМ
Анотація
В статті розглядається еволюція критичного мислення у дослідженні когнітивних схем та глибинних переконань. Описано специфіку історії та нові напрямки когнітивної психотерапії. Показано, що орієнтація у складних проблемах терапії психічних розладів методами когнітивно-поведінкової терапії дозволить набагато ефективніше вирішувати практичні та теоретичні проблеми, котрі виникають у процесі терапії. Сократівське мислення, як засіб роботи зі схемами, є складовою критичного мислення, як і рефлексія, децентрація, метакогніції тощо.
Ключові слова: критичне мислення, когнітивні схеми, догматичне мислення, когнітивно-поведінкова терапія, сократівський діалог, рефлексія
Отримано: 03.03.2014
Відрецензовано: 16.03.2014
Опубліковано: 28.04.2014
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Lototskyj Ivan Vasyl'ovych Лотоцький Іван Васильович

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).