ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ МНОЖИННОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.31108/3.2025.9.2.6Анотація
У статті розглядається роль образотворчого мистецтва як засобу розвитку множинного інтелекту, ґрунтуючись на концепції Говарда Гарднера.
Мета дослідження – виявити та обґрунтувати механізми впливу образотворчого мистецтва на розвиток різних типів інтелекту в умовах сучасних освітніх і культурних процесів.
Методи дослідження включають теоретичний аналіз літератури, порівняльний аналіз мистецьких практик, а також методи емпіричних досліджень, зокрема спостереження й анкетування.
Результати показують, що залучення до образотворчого мистецтва сприяє розвитку візуально-просторового, міжособистісного, внутрішньоособистісного та кінестетичного інтелекту, активізуючи когнітивні та емоційні процеси.
Висновки підкреслюють необхідність інтеграції мистецької діяльності в освітні програми з метою всебічного розвитку особистості, а також значущість мистецтва як чинника соціокультурної адаптації.
Ключові слова: образотворче мистецтво, множинний інтелект, психологія художньої творчості, когнітивний розвиток, розуміння твору мистецтва, візуальне мислення, психологія мистецтва, емоційний інтелект, методи дослідження художньої творчості, методи дослідження інтелекту
Отримано: 31.05.2025
Відрецензовано: 28.09.2025
Опубліковано: 30.09.2025
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Shymko Vitalii Arturovych Шимко Віталій Артурович

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).