ВПЛИВ ТРИВОЖНОСТІ НА ПІДВИЩЕННЯ УСПІШНОСТІ У НАВЧАННІ ПІДЛІТКІВ
Анотація
У статті проведено теоретичний аналіз проблеми подолання тривожності як одного із шляхів підвищення успішності підлітків. Розкрито зміст поняття тривожності у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних вчених. Узагальнивши погляди різних дослідників, доведено, що, з одного боку, тривожність розглядається як суб’єктивне неблагополуччя особистості, яке негативно позначається на її взаємодії з оточуючими і на ставленні до себе; з іншого боку, тривожність має і позитивну функцію, яка пов’язана з мобілізацією людини в певних ситуаціях. Серед видів тривожності, які проявляються найбільше в підлітковому віці, виділено соціальну та шкільну. Соціальна тривожність передбачає страх бути погано оціненим, розкритикованим, постати не в найкращому світлі, важливою є оцінка значущими іншими. Шкільна тривожність пов'язана із навчальними перевантаженнями; нездатністю учня впоратися зі шкільною програмою; неадекватними очікуваннями з боку батьків; несприятливими відносинами з педагогами; оціночно-екзаменаційними ситуаціями, які регулярно повторюються; зміною шкільного колективу або неприйняттям дитячим колективом.
У статті обґрунтовано положення про те, що оптимальний рівень тривожності активізує навчання, робить його більш ефективним та успішним, але коли рівень тривожності перевищує оптимальну межу, йде дезорганізація навчальної діяльності.
Ключові слова: тривожність, шкільна тривожність, причини тривожності, успішність у навчанні
Отримано: 26.04.2016
Відрецензовано: 15.05.2016
Опубліковано: 22.06.2016
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Melnyk Nataliya Mykolaivna Мельник Наталія Миколаївна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).