ПСИХОЛОГІЯ ПОКЛИКАННЯ

Автор(и)

  • Tyshchenko Svitlana Pavlivna Тищенко Світлана Павлівна Інститут психології імені Г.С. КостюкаНАПН України

Анотація

У статті висвітлюється феномен покликання обдарованої особистості на ранніх етапах онтогенезу. Виявлено, що покликання як настановлення (рос. установка) сфери підсвідомості зумовлює емоційно забарвлені потяги дітей щодо самореалізації їх обдарування у природо-відповідних сферах діяльності.

Аналіз літератури показав, що проблема покликання є недостатньо вивченою, зокрема стосовно періоду дошкільного дитинства і раннього отроцтва. На цей час припадає спонтанний пошук дітьми предмета свого покликання, прояви інтуїтивного сприйняття самих себе як обранців долі, які мають займатися в майбутньому певною діяльністю. Наприклад: «Ніколи ніхто не наштовхував мене, щоб займатися філософією, це народилося ізсередини» (М.О. Бердяєв); «З самого початку у мене було відчуття свого призначення, нібито моє життя начертано долею…» (К.-Г. Юнг). Разом з тим свої творчі плани діти старанно приховують від дорослих. Зазначене зумовило методичну доцільність та ефективність використання в процесі дослідження рефлексивного потенціалу спогадів видатних особистостей – діячів науки і культури, які описували в автобіографіях свої думки і переживання періоду дитинства, пов’язані з пробудженням власного покликання, що маніфестувало їхню потенційну обдарованість.

Основний напрям започаткованого нам дослідження – розкриття особливостей проявів самотвірної емоційно забарвленої активності обдарованих дітей у процесі спонтанного пошуку ними предмета власного покликання, а також ретроспективний аналіз афективно насиченої вчинкової активності досліджуваних в ситуаціях «зустрічі» їх покликання з відповідною щодо власної обдарованості діяльністю.

Виявлено функції покликання, які маніфестують його прояви, а саме: афективно-орієнтувальна функція «наведення» зростаючої особистості на предмет, що відповідає природі її обдарування; спонукально-операційна, яка стимулює процес опанування певного виду «сродної», як писав Г.С. Сковорода, діяльності; генетико-репрезентативна функція покликання, опосередкована архетипічним досвідом зростаючої особистості, свідченням дії якої є емоційно забарвлена інформація сфери підсвідомості щодо творчої моделі власного майбутнього обдарованих дітей.

На підставі отриманих експериментальних даних здійснено смислову реабілітацію терміна «призначення» (рос. предназначение), який вживався потягом віків для означення поняття «покликання», проте за радянських часів був визнаний застарілим, внаслідок чого в деяких тлумачних словниках з’явилася відповідна позначка (застар.).

Ключові слова: покликання, функції покликання, настановлення, інтерпретація автонаративів, рефлективний аналіз, емоційні переживання, схильність, сфера підсвідомості, спогади дитинства, потенційна обдарованість

Отримано: 05.02.2015

Відрецензовано: 18.02.2015

Опубліковано: 03.04.2015

Біографія автора

Tyshchenko Svitlana Pavlivna Тищенко Світлана Павлівна, Інститут психології імені Г.С. КостюкаНАПН України

кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-04-03

Як цитувати

Тищенко Світлана Павлівна T. S. P. (2015). ПСИХОЛОГІЯ ПОКЛИКАННЯ. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 1(8). вилучено із https://psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_develop/article/view/158

Номер

Том 1 № 8 (2015): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Теоретичні та методологічні проблеми психології

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Tyshchenko Svitlana Pavlivna Тищенко Світлана Павлівна

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521