ПРОБЛЕМА ЕМОЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Анотація
Статтю присвячено вивченню проблеми емоційної готовності до професійної соціономічної діяльності. Формування емоційної готовності до професійної діяльності розглядається як провідна умова оптимізації професійного становлення фахівців соціономічного типу професій. Обґрунтовано, що формуванню компонентів емоційної готовності сприяють емоційні знання, що є результатом функціонування емоційного інтелекту. Виділено критерії оцінки вказаного феномену: конструктивний, регулятивний, стабілізуючий. Представлено аналіз результатів емпіричного дослідження емоційної готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців соціономічного типу професій.
Ключові слова: емоційна готовність, професійна соціономічна діяльність, емоційний інтелект, емоційні знання, критерії оцінки емоційної готовності
Отримано: 10.10.2014
Відрецензовано: 23.10.2014
Опубліковано: 03.12.2014
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Breus Yulia Volodymyrivna Бреус Юлія Володимирівна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).