Ментальні ресурси особистості в психолого-герменевтичній парадигмі

Автор(и)

  • Наталія Василівна Чепелєва лабораторія когнітивної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Паньківська, 2, Київ, 0103 https://orcid.org/0000-0002-2085-4148

DOI:

https://doi.org/10.31108/3.2026.10.1.1

Анотація

Стаття присвячена теоретичній концептуалізації ментальних ресурсів особистості в межах психолого-герменевтичної парадигми в умовах повномасштабної війни та зростання соціальної невизначеності. Сучасний соціокультурний контекст висуває на перший план проблему збереження психологічної цілісності, стійкості та суб’єктності дорослої людини, здатної осмислювати, інтерпретувати та інтегрувати травматичний досвід. У статті обґрунтовується необхідність розширення традиційного ресурсного підходу, який здебільшого інтерпретує ресурси як відносно стабільні запаси або інструменти подолання стресу, та його узгодження зі смислотворчими й наративними процесами.
На основі аналізу теорії збереження ресурсів сучасних наративних і герменевтичних концепцій ментальні ресурси визначаються як динамічні смислово-когнітивні утворення, що формуються в процесі інтерпретації досвіду та наративного конструювання життєвої історії. Показано, що в межах психолого-герменевтичної парадигми ресурсність має релятивний і контекстуально зумовлений характер: те, що виступає ресурсом в одній ситуації, може втрачати підтримувальну функцію в іншій.
Запропоновано структурно-динамічну модель ментальних ресурсів, що функціонує у циклі «ситуація → інтерпретація → наратив → осмислення → смислова трансформація → дія». У структурі ментальних ресурсів виокремлено когнітивно-інтерпретаційний, смислотворчий, рефлексивний і наративно-інтегративний компоненти. Обґрунтовано, що смисл виконує функцію метаресурсу, який організує ресурсну систему особистості, визначає ієрархію та умови мобілізації інших ресурсів і забезпечує перетворення травматичного досвіду на потенціал розвитку.
Показано, що наратив виступає не лише формою репрезентації досвіду, а й механізмом актуалізації ментальних ресурсів та відновлення смислової цілісності. У статті обґрунтовується можливість операціоналізації ментальних ресурсів через наративні показники: способи інтерпретації подій, смислові домінанти, образ «Я» у наративі, моделі майбутнього та стратегії пояснення труднощів. Зроблено висновок, що психолого-герменевтичний підхід створює методологічні підстави для емпіричного дослідження ментальних ресурсів через аналіз особистісних наративів.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням операціоналізованих моделей ментальних ресурсів та їх емпіричною верифікацією в умовах кризових і травматичних соціальних контекстів.

Ключові слова: ментальні ресурси, психолого-герменевтична парадигма, смислотворення, наратив, смисл як метаресурс, структурно-динамічна модель ресурсів, ресурсний підхід, війна

Отримано: 13.02.2026

Відрецензовано: 23.03.2026

Опубліковано: 20.05.2026

DOI: https://doi.org/10.31108/3.2026.10.1.1

Біографія автора

Наталія Василівна Чепелєва, лабораторія когнітивної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Паньківська, 2, Київ, 0103

Дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-20

Як цитувати

Чепелєва, Н. В. (2026). Ментальні ресурси особистості в психолого-герменевтичній парадигмі. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 10(1(39). https://doi.org/10.31108/3.2026.10.1.1

Номер

Том 10 № 1(39) (2026): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Психологія інтелекту

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Natalia Chepeleva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521