Усвідомлення власної ідентичності в умовах воєнної дійсності як ментальний ресурс особистості

Автор(и)

  • Ольга Олександрівна Зарецька лабораторія когнітивної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України https://orcid.org/0000-0002-1168-0051

DOI:

https://doi.org/10.31108/3.2026.10.1.6

Анотація

Мета роботи – актуалізувати ключову роль усвідомлення дорослою особою власної ідентичності як ментального ресурсу опору у тривожній ситуації воєнної невизначеності і непередбачуваності. Проведений психологічний аналіз аргументує значення цього процесу для отримання відповіді на питання: які аспекти усвідомлення ідентичності стають надважливою складовою життєвої компетентності особи у воєнний час.
Методи дослідження. Ідентичність розглядається як важлива сутнісна складова особистості людини. З позицій психолого-герменевтичного підходу проведено критичний огляд і теоретичний аналіз ряду наукових досліджень, що оперують цим поняттям, а також відповідних дискурсів у медіа і соціальних мережах. Використано методи порівняння, систематизації та узагальнення.
Результати і обговорення. Усвідомлення власної ідентичності неможливо без вибудови переконливого для себе автонаративу на базі (a) рефлексії, вимушеної кризою і безпорадністю у кризові часи; (b) усвідомлення необхідності переосмислення у нових обставинах себе, свого досвіду, своїх цінностей; (c) семіотизації, артикуляції й наративізації результатів переосмислення. У кризовій ситуації воєнного часу пошук, відчуття й усвідомлення особистістю власної ідентичності починають грати більш вагому роль – вони набувають якості важливої життєвої компетентності, необхідної для того, щоб особистість знайшла свій шлях і опору у нелегкі кризові часи. Аналізується множинність ідентичностей в особі (основні з яких особистісна, соціальна, національна, релігійна, яким і приділено більше уваги в роботі), вводиться поняття «керуючої» ідентичності, розглядаються співвідношення спільнотної й індивідуальної ідентичностей в одній особі. Важливу роль в процесі усвідомлення ідентичності грають семіотичні й наративні аспекти процесу, зокрема, артикуляція і наративізація тих смислів, з яких складається сутність ідентичності. Загальновизнано, що українська ідентичність постає як психологічна опора у війні й еміграції, обумовлюючи культурний та історичний спротив: усвідомлення своєї культури, мови та історії стає актом непокори агресору. Аналіз усіх аспектів поняття ідентичність супроводжується окресленням питань, які потребують розробки у подальших дослідженнях цього складного й комплексного поняття.

Ключові слова: ідентичність, усвідомлення, автонаратив, рефлексія, наративізація, воєнний час, психологічна опора, психолого-герменевтичний підхід, життєва компетентність, особистісний розвиток

Отримано: 30.03.2026

Відрецензовано: 15.04.2026

Опубліковано: 20.05.2026

DOI: https://doi.org/10.31108/3.2026.10.1.6

Біографія автора

Ольга Олександрівна Зарецька, лабораторія когнітивної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України

кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-20

Як цитувати

Зарецька, О. О. (2026). Усвідомлення власної ідентичності в умовах воєнної дійсності як ментальний ресурс особистості. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 10(1(39). https://doi.org/10.31108/3.2026.10.1.6

Номер

Том 10 № 1(39) (2026): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Психологія життєвої успішності

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Olha O. Zaretska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521