ОГЛЯД ПСИХОМЕТРИЧНИХ ШКАЛ З ОЦІНКИ СТАВЛЕННЯ ДО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Автор(и)

  • Олександр Олександрович Кучеренко Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України

DOI:

https://doi.org/10.31108/3.2025.9.2.18

Анотація

Мета статті - дослідити ставлення людини до штучного інтелекту (ШІ) в контексті його стрімкого розвитку та зростаючої ролі у повсякденному житті. Зважаючи на поширення технологій ШІ, виникає потреба у точних та науково доказових інструментах для вимірювання ставлення. Автор розглядає валідизовані психометричні інструменти, призначені для оцінки ставлення людей до ШІ, що становлять інтерес для психологів, соціологів, а також для дослідників і розробників штучного інтелекту. Як випливає з назви статті, представлене дослідження має на меті ідентифікувати та систематизувати існуючі шкали оцінки ставлення до штучного інтелекту за допомогою сучасних стандартизованих протоколів. Аналіз охопив п’ять валідизованих інструментів: GAAIS, ATTARI-12, ATAI, AIAS-4 та AIAI.
Методи дослідження. Для проведення оглядового дослідження були використані метод PRISMA-ScR та адаптовані автором критерії оцінки якості шкал, такі як COSMIN та Standards for Educational and Psychological Testing. 
Результати. У статті розглянуті теоретичні засади створення цих шкал, їх структура, а також емпіричні підтвердження їх наукової доказовості. Також дається розгорнутий аналіз психометричних властивостей цих п’яти інструментів та їх прикладне значення. Докладно описані та оцінені критерії надійності, валідності та прозорості звітування. Зазначено недоліки виявлених шкал у зв’язку з їх недостатньою крос-культурною адаптацією, через розробку переважно для використання у західних країнах і недостатню пристосованість до інших мовних та соціокультурних середовищ. Результати дослідження показали, що шкала ATTARI-12 отримала найвищу оцінку за більшістю критеріїв, включаючи тест-ретест надійність. Чотири інші шкали мали високі показники внутрішньої узгодженості та підтверджену валідність, але при цьому мали певні обмеження щодо крос-культурної адаптації, репрезентативності та стабільності результатів у часі.
Висновки. Показано, що попри наявність якісних валідизованих психометричних інструментів, подальші дослідження мають зосередитися на їх стандартизації, перевірці стабільності результатів у часі та в інших культурних середовищах. Також наголошено на потребі розробки спеціалізованих інструментів для оцінки ставлення до нових видів штучного інтелекту, зокрема генеративного (наприклад, ChatGPT, Claude, Gemini), зважаючи на його зростаючу популярність серед користувачів різного віку, професійного досвіду та рівня цифрової компетентності.

Ключові слова: штучний інтелект, ставлення до ШІ, психометричні шкали, валідність, крос-культурна адаптація, ChatGPT, генеративний ШІ

Отримано: 12.06.2025

Відрецензовано: 22.08.2025

Опубліковано: 30.09.2025

DOI: https://doi.org/10.31108/3.2025.9.2.18

Біографія автора

Олександр Олександрович Кучеренко, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України

Аспірант

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-30

Як цитувати

Кучеренко, О. О. (2025). ОГЛЯД ПСИХОМЕТРИЧНИХ ШКАЛ З ОЦІНКИ СТАВЛЕННЯ ДО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 9(2(38). https://doi.org/10.31108/3.2025.9.2.18

Номер

Том 9 № 2(38) (2025): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Теоретичні та методологічні проблеми психології

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Kucherenko Oleksandr Oleksandrovych Кучеренко Олександр Олександрович

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521