МОНІТОРИНГ ПСИХОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ СТРЕСУ ВІЙНИ У ФАХІВЦІВ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРОФЕСІЙ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ

Автор(и)

  • Kokun Oleg Кокун Олег Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1793-8540
  • Humeniuk Halyna Гуменюк Галина Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5406-3723

DOI:

https://doi.org/10.31108/3.2025.9.5

Анотація

Війна є надзвичайно потужним стресогенним фактором, що справляє значний негативний вплив на психологічний стан і професійну ефективність фахівців психолого-педагогічних професій, таких як психологи, педагоги та соціальні працівники. У цій статті висвітлено концептуальні підходи до моніторингу психологічних наслідків стресу війни та запропоновано практичні рішення для забезпечення ефективної підтримки фахівців.
Проаналізовано теоретичні моделі, що лежать в основі моніторингових систем, зокрема системний, екологічний та біопсихосоціальний підходи. Представлено методологічні аспекти моніторингу, включаючи його об’єктивність, системність, комплексність, прогностичність та корекційну спрямованість. Обґрунтовано використання інтегрованих інструментів діагностики, зокрема психометричних опитувальників, методик експрес-самооцінки, а також фізіологічних і якісних методів дослідження.
Стаття також висвітлює основні негативні наслідки стресу війни для фахівців: емоційне вигорання, зниження когнітивної гнучкості, підвищений рівень депресії, тривоги та вторинної травматизації. Запропоновано дворівневу модель моніторингу з регулярним відстеженням стану фахівців, що дозволяє запобігати негативним наслідкам та своєчасно коригувати їх.
Отримані результати підкреслюють необхідність системного моніторингу як ключового інструменту підтримки фахівців психолого-педагогічного профілю в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Ключові слова:  моніторинг, психологічні наслідки війни, психолого-педагогічні професії, емоційне вигорання, стрес війни, професійна підтримка, психологічна допомога, резильєнтність

Accepted: 25.02.2025

Reviewed: 21.03.2025

Published: 30.04.2024

DOI: https://doi.org/10.31108/3.2025.9.5

Біографії авторів

Kokun Oleg Кокун Олег, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна

член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, заступник директора з науково-інноваційної роботи

Humeniuk Halyna Гуменюк Галина, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна

кандидат психологічних наук, доцент, вчений секретар

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-30

Як цитувати

Кокун Олег K. O., & Гуменюк Галина H. H. (2025). МОНІТОРИНГ ПСИХОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ СТРЕСУ ВІЙНИ У ФАХІВЦІВ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРОФЕСІЙ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 9(1(37). https://doi.org/10.31108/3.2025.9.5

Номер

Том 9 № 1(37) (2025): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Теоретичні та методологічні проблеми психології

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Kokun Oleg Кокун Олег, Humeniuk Halyna Гуменюк Галина

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521