ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ У КРИЗОВИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.31108/3.2024.8.1.5Анотація
Стаття присвячена теоретичному аналізу феномена життєстійкості / витривалості (hardiness), його структурних складових та співвідношення з поняттям стійкості (resilience) та емпіричному дослідженню зв’язку життєстійкості особистості з використовуваними нею копінг-стратегіями у стресовій ситуації та сприйняттям нею життя як екзистенційно осмисленого.
Зазначається, що поняття життєстійкості, яке завдяки Д.О. Леонтьєву закріпилося в сучасній психології для позначення феномена hardiness, уведеного в науку С. Кобейса та С. Мадді, не є тотожним йому еквівалентом, оскільки поняттю стійкості в англійській мові відповідає поняття resilience. Проте, якщо життєстійкість розуміється науковцями переважно як особистісна риса, то поняття resilience тлумачиться ними як відповідний поведінковий прояв особистості. Крім того, resilience та hardiness співвідносяться як ціле та частина, тобто більше кількісно, ніж розрізняються якісно.
Констатується, що життєстійкість – це базова риса особистості, цілісна система її когнітивно-емоційних установок і поведінкових проявів, які людина використовує у стресових ситуаціях, перетворюючи їх перебіг і наслідки на засіб збільшення свого життєвого досвіду, мудрості та самореалізації.
У дослідженні використовувалися методи: теоретичні: аналіз наукової психологічної літератури з досліджуваної проблеми, синтез, порівняння й узагальнення поглядів різних науковців на життєстійкість; емпіричні: тест життєстійкості С. Мадді та Д. Кошаби; копінг-тест Р. Лазаруса, С. Фолкман; шкала екзистенції А. Ленгле, К. Орглер; математичної статистики: кореляційний аналіз (Pearson r) та Mann-Whitney U-test.
Результати проведеного нами дослідження свідчать, що життєстійкість допомагає особистості підбирати і використовувати копінги, адекватні для подолання відповідних життєвих ситуацій (ковіду та війни), та пов’язана зі ступенем і особливостями осмисленості людиною життя.
Зроблено висновки, що: 1) у ситуації війни число копінгів, які застосовує людина, зростає, порівняно з карантинною ізоляцією, проте в обох проблемних ситуаціях респонденти схильні застосовувати конфронтаційний копінг для швидкого і активного подолання складної життєвої ситуації; 2) респонденти з вищим рівнем життєстійкості переважно схильні використовувати копінги дистанціювання та планування вирішення проблем, тоді як слабший розвиток життєстійкості спонукає їх до використання конфронтаційного копінгу.
Ключові слова: життєстійкість, hardiness, resilience, осмисленість життя, копінг-стратегії
Отримано: 27.12.2023
Відрецензовано: 15.01.2024
Опубліковано: 03.04.2024
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Chaplak Yan Чаплак Ян Васильович, Chuyko Halyna Чуйко Галина Василівна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
