ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОСЕМАНТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯ ЗІ ЗНАЧИМИМ ПРЕДСТАВНИКОМ ПРИЙМАЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ

Автор(и)

  • Pleskach Bogdan Vadymovych Плескач Богдан Вадимович Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України

DOI:

https://doi.org/10.31108/3.2020.4.2.13

Анотація

В роботі досліджується ідентифікація між переселенцем та значимим представником приймаючого населення в її зв’язку з предиспозицією до певного типу соціокультурної адаптації. В представленому дослідженні представником приймаючого населення виступає психолог, який надає психологічну допомогу внутрішньо переміщеній особі. В якості інструмента для дослідження ідентифікації використаний семантичний диференціал у варіанті запропонованому Т. С. Барановою. Процедура дослідження полягала у тому, що респондент оцінював себе та психолога, як він його відчуває. Вибірку дослідження склали 62 внутрішньо переміщені особи, які отримували психологічну допомогу (або супровід) та добре знали свого консультанта. Отримані дані свідчать, що відсутність ідентифікації достовірно пов’язано з більш високими показниками по зміщаній стратегії «сепарація-маргіналізація» (F = 7,05; p < 0,05). Також, в дослідженні перевірялась можливість вивчати ідентифікацію на основі диференціалу, запропонованого А. А. Іл’їним, для оцінки стадій психосоціального розвитку. Зроблені висновки узгоджуються з ідеями Т. С. Баранової: для діагностики ідентифікації шкали семантичного диференціалу мають бути конотативними та пов’язаними з емоційними відчуттями. В подальших дослідженнях внутрішньо переміщених осіб здається доцільним використання різнобічно-спрямованих методів для діагностики ідентифікації. Методів, які основані як на само заповненні, так і – на порівнянні індивідуальних результатів з груповими значеннями; методів, призначених для діагностики ідентифікації на особистісному та – соціальному рівнях. Такий напрямок досліджень дозволить з’ясувати: з якою сферою Я пов’язана ідентифікація виявлена на основі психосемантичного диференціалу за Т. С. Барановою; особливості адаптації переселенців до нового місця.

Ключові слова: психологічна ідентифікація, стратегії акультурації, соціокультурна адаптація, внутрішньо переміщені особи, психосемантика

Отримано: 02.06.2020

Відрецензовано: 10.06.2020

Опубліковано: 29.06.2020

DOI: https://doi.org/10.31108/3.2020.4.2.13

Біографія автора

Pleskach Bogdan Vadymovych Плескач Богдан Вадимович, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України

канд. психол. наук, ст. наук. співробітн. лабор. консульт. психол. та психотер.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-29

Як цитувати

Плескач Богдан Вадимович P. B. V. (2020). ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОСЕМАНТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯ ЗІ ЗНАЧИМИМ ПРЕДСТАВНИКОМ ПРИЙМАЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 4(2(27). https://doi.org/10.31108/3.2020.4.2.13

Номер

Том 4 № 2(27) (2020): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Проблеми розвитку у різних галузях психології

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Pleskach Bogdan Vadymovych Плескач Богдан Вадимович

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521