ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АФЕКТИВНО-КОГНІТИВНОГО КОМПОНЕНТУ В СТРУКТУРІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЮНАКІВ

Автор(и)

  • Liashch Oksana Pavlivna Liashch Oksana Pavlivna кафедра психології та соціальної роботи Вінницького державного педагогічного університет у імені М. Коцюбинського

DOI:

https://doi.org/10.31108/3.2019.3.2.1

Анотація

Мета полягає у визначенні рівнів розвитку емоційного інтелекту учнів старших класів ЗЗСО та студентів 1-2 курсів ЗВО. Методи: 1) шкала «ідентифікація емоцій» (Дж. Майєра, П. Саловей і Д. Карузо «MSCEIT v. 2.0» в адаптації Е. Сергієнко та І. Ветрової); 2) показники сили та рухливості нервової системи (Є. Ільїн «Теппінг-тест»); 3) шкали інтелекту: LS, GE, AN, KL, RA, ZR, FS, WU (Р. Амтхауер «Тест діагностики структури інтелекту»); 4) фактори В – «Інтелект», М «Практичність – розвинута уява» (Р. Кеттелл «Методика багатофакторного дослідження особистості»); 5) шкали: «Потреба в пізнанні», «Прагнення до творчості (креативність)» (Н. Каліна «Опитувальник самоактуалізації особистості»).

Результати: 1) афективно-когнітивний компонент у досліджуваних виражений на середньому рівні розвитку з загальною тенденцією його показників серед осіб юнацького віку до високого рівня; 2) здатність особистості до ідентифікації емоцій в юнацькому віці корелює: з силою та рухливістю нервово-психічної діяльності, інтелектуальними властивостями теоретичного і практичного інтелекту, здатністю до адекватного сприйняття актуальних ситуацій життєдіяльності, відкритістю до буттєвого пізнання; 3)  відмінності афективно-когнітивного компоненту емоційного інтелекту між учнями старших класів та студентами виявляються в тому, що рівень здатності старшокласників до ідентифікації емоцій зумовлений властивостями практичного інтелекту та емоційно-вольовими особливостями особистості. Висновки: емоційний інтелект як процес складається з трьох етапів: сприйняття і аналізу емоційної інформації, вербалізації отриманої слабо диференційованої емоційної інформації, використання вербалізованої емоційної інформації для розуміння і регуляції емоційних станів.

Ключові слова: емоційний інтелект, юнацький вік, афективно-когнітивний компонент, рівень розвитку емоційного інтелекту, дослідження

Отримано: 31.05.2019

Відрецензовано: 13.06.2019

Опубліковано: 02.07.2019

DOI: https://doi.org/10.31108/3.2019.3.2.1

Біографія автора

Liashch Oksana Pavlivna Liashch Oksana Pavlivna, кафедра психології та соціальної роботи Вінницького державного педагогічного університет у імені М. Коцюбинського

кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи Вінницького  державного  педагогічного університет у імені М. Коцюбинського

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-02

Як цитувати

Liashch Oksana Pavlivna, L. O. P. (2019). ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АФЕКТИВНО-КОГНІТИВНОГО КОМПОНЕНТУ В СТРУКТУРІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЮНАКІВ. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 3(2(23). https://doi.org/10.31108/3.2019.3.2.1

Номер

Том 3 № 2(23) (2019): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Психологія інтелекту

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Liashch Oksana Pavlivna Лящ Оксана Павлівна

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521