ДИСКУРСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ САМОПРОЕКТУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

  • Chepeleva Natalia Vasilyevna Chepeleva Natalia Vasilyevna Лабораторія Когнітивної психології Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України
  • Rudnytska Svitlana Rudnytska Svitlana Лабораторія Когнітивної психології Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

DOI:

https://doi.org/10.31108/3.2019.3.2.2

Анотація

У статті представлено та проаналізовано трирівневу модель особистості, що самопроектується: «плагіатор», «читач», «автор», та схарактеризовано психологічні особливості суб’єкта самопроектування на кожному з них. В оптиці психолого-герменевтичного підходу запропоновано концепцію розуміння дискурсивної технології як комунікативно-семіотичного процесу, що забезпечує зберігання, акумуляцію, трансформацію, трансляцію та ретрансляцію ціннісно-смислового ресурсу, інкорпорованого в певні знаково-символічні форми, зокрема в широкого спектра соціокультурні й особистісні тексти. Показано, що дискурсивні технології на кожному з виділених рівнів самопроектування мають виражену специфіку, зумовлену способами організації досвіду особистості, текстової об’єктивації цього досвіду, стратегіями смислотворення, способами і процедурами розуміння. Основну дискурсивну технологією на рівні «плагіатора» становить висловлювання. Технологією переходу на рівень «читача» служить інформаційний діалог, у процесі якого есплікується тема висловлювань, що, у свою чергу, запускає процес структурування, фреймування «життєвого матеріалу» особистості, породження наративных конструктів. Наратив стає основною дискурсивною технологією особистості на рівні «читача». Для переходу на факультативний рівень «автора» особистість має опанувати технологію смислового діалогу, у процесі якого відбувається створення автонаративів. На рівні «автора», завдяки певній ціннісно-смисловій «логіці» інтеграції автонаративів у єдине смислове ціле, народжується життєвий твір особистості, остовом якого, а також засобом навігації особистості в межах якого виступає лейтмотив. Узагальнено, що дискурсивні технології самопроектування особистості спрямовані на: тематичну організацію життєвих ситуацій на рівні «плагіатора»; просторово-часову та причинно-наслідкову структуралізацію життєвих подій на рівні «читача»; ціннісно-смислову інтеграцію життєвої історії на рівні «автора».

Ключові слова: текст, самопроектування, наратив, дискурсивні технології самопроектування, інформаційний діалог, смисловий діалог

Отримано: 30.05.2019

Відрецензовано: 10.06.2019

Опубліковано: 02.07.2019

DOI: https://doi.org/10.31108/3.2019.3.2.2

Біографії авторів

Chepeleva Natalia Vasilyevna Chepeleva Natalia Vasilyevna, Лабораторія Когнітивної психології Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор, заступник директора з науково-дослідної роботи Інституту психології імені Г. С.Костюка НАПН України

Rudnytska Svitlana Rudnytska Svitlana, Лабораторія Когнітивної психології Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

доктор психологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії сучасних інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-02

Як цитувати

Chepeleva Natalia Vasilyevna, C. N. V., & Rudnytska Svitlana, R. S. (2019). ДИСКУРСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ САМОПРОЕКТУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 3(2(23). https://doi.org/10.31108/3.2019.3.2.2

Номер

Том 3 № 2(23) (2019): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Теоретичні та методологічні проблеми психології

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Chepeleva Natalia Vasilyevna Наталія Василівна Чепелєва, Rudnytska Svitlana Рудницька Світлана

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521