ПРИТЧА ЯК МЕТОД НАРАТИВНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Анотація
В статті розглядаються особливості використання притч в практичній діяльності психолога. Розкриті прийоми роботи з притчею як психодіагностичною і психокорекційною методикою. Проаналізовано особливості притчі як одного з видів тексту. Виокремлено семантичні, структурні та лінгвістичні особливості притч.
Ключові слова: притча, історія, лінгвістичні, структурні, семіотичні особливості притч
Отримано: 24.10.2011
Відрецензовано: 07.11.2011
Опубліковано: 18.12.2011
##submission.downloads##
Опубліковано
2011-12-19
Як цитувати
Шиловська Олена Миколаївна S. O. M. (2011). ПРИТЧА ЯК МЕТОД НАРАТИВНОЇ ПСИХОЛОГІЇ. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 1(2). вилучено із https://psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_develop/article/view/38
Номер
Розділ
Теоретичні та методологічні проблеми психології
Ліцензія
Авторське право (c) 2011 Shilovska Olena Mykolaivna Шиловська Олена Миколаївна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
