МОВЛЕННЄВА ГІПОТЕЗА СВІДОМОСТІ
Анотація
У процесі еволюційного розвитку психіки тварин з’являються проблиски свідомості у вигляді здогадок. На певному етапі еволюції людини такі здогадки фіксуються у мові, що спричиняє утворення мережив нервових зв’язків, які не співпадають з сітками немовленнєвих психічних відображень. У процесі свого розвитку мова перетворюється на систему знаків і починає розвиватися за своїми законами, які вірогідно пов’язані з законами розвитку свідомості. Разом із мовою, наступним поколінням передається досвід не лише окремих здогадок, а система проблисків свідомості. У процесі навчання рідної мови у дитини з’являються окремі проблиски свідомості накопичені людством, які надалі об’єднуються у відносно стійкі потоки свідомості. Регуляція свідомості здійснюється психічними і мовленнєво-рефлекторними відображеннями, кожен з яких окремо може бути доступним свідомості лише як окремі проблиски, а разом можуть цілеспрямовано регулювати потоки психічних відображень відповідно до вимог активної спрямованої діяльності, забезпечують можливість усвідомлення буття. Механізмом регуляції є утримання у сфері свідомості одного з потоків (психічного чи мовленнєво-рефлекторного) за рахунок мінливості іншого, за постійного встановлення тотожності стабільного і змінного. Розглянута гіпотеза відкриває широкі перспективи для досліджень розвитку свідомості, як у філогенезі, так і у онтогенезі.
Ключові слова: здогадка, образ, первень, психіка, рефлекс, свідомість
Отримано: 06.02.2017
Відрецензовано: 20.02.2017
Опубліковано: 25.03.2017
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Bedlinskyj Oleksij Ivanovych Бедлінський Олексій Іванович

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).