АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ ВИНИКНЕННЯ CТРАХУ ПОЛЬОТІВ
Анотація
У статті представлений психологічний аналіз страху польотів як техногенного страху сучасності. Здійснено огляд сучасних публікацій, присвячених страху польотів. Обґрунтовується використання терміну авіафобія для позначення цього специфічного виду страху. Аналізуються чинники об’єктивного та суб’єктивного характеру, що сприяють виникненню авіафобії. Представлені результати опитування пасажирів, що відчувають страх польотів. Висловлюються думки щодо способів запобігання проявів авіафобії та створення атмосфери безпеки у аеропортах.
Ключові слова: страх польотів, авіафобія
Отримано: 29.05.2014
Відрецензовано: 12.06.2014
Опубліковано: 24.07.2014
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Vlasova-Chmeruk Oksana Mykolaivna Власова-Чмерук Оксана Миколаївна, Romanenko Veronika Kostiantynivna Романенко Вероніка Костянтинівна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).