ПРАВОВІ УЯВЛЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ В КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІХ УЯВЛЕНЬ
Анотація
У статті розглянуто проблему правової психології та правової свідомості, визначена актуальність вивчення правових уявлень особистості. Автор зазначає, що формування правових уявлень залежать від норм суспільств, факторів, що відносяться до особливостей особистості. Зміст, рівень правової свідомості особистості, соціальні переконання, стосунки і уявленнями особистості обумовлюють сприйняття суб'єктом правової ситуації. Визначено дефіцитарність правових уявлень неповнолітніх, що вимагає правового виховання особистості. Зазначено, що правове виховання повинно починатися ще в дитячому віці, коли складаються всі установки особистості.
Ключові слова: неповнолітні, особистість, правова психологія, правова свідомість, правові уявлення
Accepted: 08.03.2014
Reviewed: 21.03.2014
Published: 28.04.2014
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Bondarenko Liliya Oleksiivna Бондаренко Лілія Олексіївна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).