Особистісні чинники успішності наукової діяльності: рефлексії нобелівських лауреатів

Автор(и)

  • Дмитро Корольов кафедра соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-9685-5286

DOI:

https://doi.org/10.31108/3.2026.10.1.10

Анотація

Саморозвиток та саморегуляція у продуктивній творчій діяльності вимагають усвідомлення власних особистісних ресурсів та вміння їх використовувати. Обґрунтовано очікувати, що такими вміннями володіють визнані творці та вчені. Їхній досвід може бути корисним для тих, хто перебуває на початку шляху до науки.
У науковій літературі напівструктуроване інтерв’ю вважається найбільш прийнятним методом психологічного дослідження наукової еліти. Отже, у представленому дослідженні проаналізовано доступні на веб-сайті Нобелівського фонду текстові розшифрування особистих інтерв’ю з нобелівськими лауреатами за останні десять років (2016–2025).
У проаналізованих інтерв’ю нобелівські лауреати серед особистих умов успішної наукової діяльності найчастіше згадують когнітивну та емоційну залученість, хоча й у дещо різних формулюваннях та у різних контекстах. Йдеться про допитливість, ентузіазм, поглиненість тощо. Нобелівські лауреати рекомендують, за необхідності, докласти зусиль, щоб знайти те, що справді цікавить. Захоплення наукою зазвичай розглядається в різних практичних контекстах, зокрема, у зв’язку зі сміливістю досліджувати складні проблеми. Зазначається також, що ентузіазм має бути збалансований з відкритістю до світу та альтернативних ідей.
Внутрішня мотивація розглядається нобелівськими лауреатами як особистісний фактор подолання суб’єктивних та об’єктивних перешкод у науковій діяльності. Так, особистісна залученість вважається умовою прояву креативності, розвитку недостатніх здібностей та компетенцій, високої ефективності, наполегливості, наукової продуктивності. Захоплення проблемою, наукою знижує потребу у вольових зусиллях, що різко збільшує обсяг виконаної роботи та задоволення від неї.
Якщо це обговорювалось, інтерв’ювані стверджували, що для науковця продуктивніше слідувати власній допитливості та інтересам, ніж зосереджуватися на соціальних винагородах та визнанні.

Ключові слова: напівструктуроване інтерв’ю, нобелівські лауреати, внутрішня мотивація, наукова діяльність

Отримано: 30.03.2026

Відрецензовано: 05.05.2026

Опубліковано: 20.05.2026

DOI: https://doi.org/10.31108/3.2026.10.1.10

Біографія автора

Дмитро Корольов, кафедра соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

доцент, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-20

Як цитувати

Корольов, Д. (2026). Особистісні чинники успішності наукової діяльності: рефлексії нобелівських лауреатів. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 10(1(39). https://doi.org/10.31108/3.2026.10.1.10

Номер

Том 10 № 1(39) (2026): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Теоретичні та методологічні проблеми психології

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Дмитро Корольов

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521