КВАНТОВО-КОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ «ЕФЕКТУ ПОРЯДКУ» ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ НА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.31108/3.2025.9.2.1Анотація
Анотація. Статтю присвячено проблемі «ефекту порядку» інформаційних повідомлень, який не може бути пояснений класичними ймовірнісними моделями. Обґрунтовано доцільність застосування квантово-когнітивного підходу для дослідження парадоксів вибору, зокрема для вивчення особливостей впливу ефекту послідовності інформаційних повідомлень на прийняття рішення особистістю в умовах війни в Україні.
Показано, що квантово-когнітивна концепція постає не фізичним редукціонізмом, а продуктивною математичною моделлю, що дозволяє представити процес прийняття рішення як потенційний, динамічний, контекстно чутливим і багатозначним, а її застосування є ефективним при аналізі прийняття рішень в умовах стресу, загрози, травматичного досвіду або невизначеності.
У дослідженні взяли участь 300 респондентів віком від 18 до 65 років. Дизайн емпіричного дослідження передбачав різний порядок подання інформаційних повідомлень: позитивного контекстуального меседжу та заклику до дії. Обробка експериментальних даних здійснювалася у два етапи: традиційний статистичний аналіз та квантове моделювання.
Отримані результати засвідчили, що позитивний інформаційний фон, поданий перед закликом до дії, значно підвищує готовність до відповіді, зокрема попередня трансляція позитивного повідомлення про перемогу суттєво підвищує готовність особистості підтримати ЗСУ, що, у свою чергу, узгоджується з висновками експертів в інших суспільних сферах та навіть демонструє ще виразніший контекстуальний вплив, ніж зафіксований у дослідженнях фінансової поведінки особистості, що може бути пов’язано з екстремальністю умов війни, яка підсилює когнітивну чутливість до зміни інформаційного контексту.
Важливим результатом дослідження постає визначення того факту, що середній рівень готовності до дії в групі, яка спершу отримала позитивну інформацію про перемогу (M = 0.85), був п’ятикратно вищим за групу з оберненим порядком повідомлень (M = 0.17), що засвідчує критичне значення послідовності інформаційних повідомлень задля стимулювання поведінкових намірів.
Практичні імплікації та застосування результатів дослідження мають важливе значення для різних суспільних сфер в умовах війни: інформаційних кампаній, стратегічних комунікацій, психологічної підтримки цивільного населення, військових, волонтерів та переміщених осіб тощо.
Перспективи подальших досліджень включають вивчення індивідуальних чинників сенситивності до ефекту порядку інформаційних повідомлень, а також розширення емпіричної бази за рахунок лонгітюдних, кроскультурних та нейропсихологічних досліджень у кризових контекстах.
Ключові слова: квантово-когнітивний підхід, інформаційне повідомлення, ефект порядку, прийняття рішень, контекст, особистість, війна в Україні
Отримано: 22.07.2025
Відрецензовано: 25.09.2025
Опубліковано: 30.09.2025
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Rudnytska Svitlana Рудницька Світлана Юріївна, Hutsol Kyrylo Гуцол Кирило Віталійович

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).