ЩАСТЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ УТВОРЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31108/3.2022.6.1.8Анотація
Прецедентом дослідження щастя як психологічного утворення є непересічна актуальність проблеми та її міждисциплінарне дослідження. Авторами визначено позиції розуміння щастя: як мотиву і життєвої мети та як результату діяльності людини. Відмічено, що прагнення людини до щастя співвідноситься з ідеєю її самодостатності, реалізованості та творчості. Проаналізовано пастки, які можуть траплятися на шляху до благополуччя, щастя, а також проаналізовано важливі чинники, з якими корелює та не корелює щастя. З’ясовано детермінанти, широкий спектр чинників щастя, що визначаються як об’єктивними обставинами життя людини, так і своєрідністю особистості. Побудовано компонентну модель щастя-благополуччя, що визначається через змінні фізіологічного, когнітивного, афективного (емоційного), соціального та особистісного рівнів індивіда.
Аналіз психологічного феномена щастя, як психологічного утворення, що характеризується задоволеністю і свідомістю життєдіяльності людини, домінуванням позитивного емоційного стану та базується на інтеграції компонентів щасливого життя створює передумови для перспектив дослідження у напрямку з’ясування ефективних методів вивчення щастя, його динаміки та ефективних стратегій розвитку.
Ключові слова: щастя, благополуччя, психологічне утворення, особистість, модель щастя
Отримано: 17.05.2022
Відрецензовано: 28.05.2022
Опубліковано: 09.06.2022
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Bila Iryna Біла Ірина Миколаївна, Hoian Ihor Гоян Ігор Миколайович

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).