КОНСТРУЮВАННЯ ДОСВІДУ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПСИХОЛОГА
DOI:
https://doi.org/10.31108/3.2020.4.3.10Анотація
Статтю присвячено обґрунтуванню впливу особистісного досвіду як організованого смислового утворення на розвиток професійної компетентності психолога. Показано, що проблему розвитку професійної компетентності фахівця-психолога доцільно розглядати у контексті постнекласичного методологічного підходу, який тлумачить особистість як людину, здатну до самодетермінації, самотворення та самопроектування. Конструювання досвіду як необхідної умови розвитку особистості при цьому запропоновано тлумачити як приведення соціокультурної та особистої інформації в систему, організацію цієї інформації в пов’язані структури, які допомагають осягнути її смисл.
Професійну компетентність запропоновано розглядається як єдність знань, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності, та досвіду, який передбачає не лише володіння необхідними практичними вміннями і навичками, а й наявність у фахівця розвинутого поля професійних смислів, що великою мірою зумовлюють творчий характер професійної діяльності психолога. Особистісний досвід фахівця являє собою організовану й цілісну структуру, вихідний матеріал для якого надають реальні життєві та професійні події. Його можна розглядати як осмислення та впорядкування плинних подій, які зароджуються в тих чи інших життєвих та професійних ситуаціях, і, будучи означені, осмислені та проінтерпретовані, трансформуються в досвід особистості.
Основними складовими професійної компетентності визначено когнітивну, операціональну та комунікативну. Вони формуються на різних етапах навчання у процесі здійснення таких видів діяльності: учбової квазіпрофесійної та учбово-професійної. Показано, що розвиток усіх видів професійної компетентності базується на осмисленні особистого досвіду студентів та великою мірою залежить від успішного розв’язання основних конфліктів – неузгодженості, десемантизації та смислового конфлікту. Невирішення цих конфліктів блокує розвиток смислової сфери майбутнього фахівця та призводить до ригідності професійного досвіду особистості, невпевненості у власних фахових можливостях, розчаруванні у майбутній професії. Доведено, що однієї з умов розв’язання основних конфліктів є розвиток здатності до розуміння та інтерпретації, які є важливими процедурами як практичної діяльності психолога, так і самопізнання, саморозвитку, професійної рефлексії фахівця, збагачуючи тим самим його професійний та особистісний досвід. Показано також, що важливу роль у розвитку професійної компетентності психолога відіграє вибудовування нових схем та сценаріїв професійної діяльності за допомогою двох основних механізмів розуміння та інтерпретації особистого досвіду – семіотичного та комунікативного, а також розвиток діалогізму як однієї із професійно важливих якостей фахівця-психолога.
Ключові слова: професійна компетентність; професійний досвід; смисл; інтерпретація; постнекласична психологія; навчальні конфлікти; розуміння; діалог; рефлексія
Отримано: 02.11.2020
Відрецензовано: 20.11.2020
Опубліковано: 01.12.2020
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Chepelieva Nataliia Чепелєва Наталія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).