ПІДТВЕРДЖУВАЛЬНЕ УПЕРЕДЖЕННЯ ЯК ВИД ІЛЮЗІЇ МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31108/3.2020.4.3.3Анотація
У наш час людям потрібно орієнтуватись у потужному інформаційному потоці, обробляючи та оцінюючи велику кількість даних. Вміння індивідів об’єктивно опрацьовувати та аналізувати отриману інформацію відіграє важливу роль у сучасному суспільстві. Неупередженість стосовно переконань й думок інших людей та критичне ставлення до власних думок та поглядів − важливі характеристики сучасної людини.
А чи здатні ми оцінювати власні думки неупереджено?
Відомо, що існує очевидна різниця між неупередженою оцінкою фактів з метою формування певного висновку та підбором аргументів для обґрунтування вже сформованого остаточного рішення. У першому випадку індивід, розглядаючи проблему з усіх сторін, об’єктивно оцінює інформацію, шукає правдиві докази та формує остаточні висновки на їхній основі. У другому ж випадку, індивід вибірково обирає докази, надаючи перевагу тим даним, що аргументують його власну позицію, повністю ігноруючи альтернативні докази.
У статті здійснено теоретичний аналіз поняття «підтверджувальне упередження» («упередження моєї сторони») у когнітивній психології: розглянуто підходи, що призводять до виникнення підтверджувального упередження, визначено підтверджувальні упередження в процесі формування гіпотези, виокремлено характеристики підтверджувального упередження, що відрізняють його від інших евристик.
Ключові слова: підтверджувальне упередження, евристика, мислення, стратегія позитивного тестування, інформація, гіпотеза
Отримано: 30.09.2020
Відрецензовано: 27.10.2020
Опубліковано: 01.12.2020
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Shovkova Oksana Шовкова Оксана Дмитрівна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).