ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЯК ОРГАНІЗАЦІЯ ЙОГО ПРОЕКТУВАННЯ
Анотація
У статті розглянуто особливості оцінки та формування готовності до дистанційного навчання. Визначено проект як підґрунтя готовності, діяльності розробки проекту та її організації як такі, в яких відбувається формування готовності та викладено результати відповідного експериментального дослідження.
Ключові слова: готовність, діяльність, навчання, управління, проект, оцінка
Отримано: 25.10.2011
Відрецензовано: 08.11.2011
Опубліковано: 18.12.2011
##submission.downloads##
Опубліковано
2012-12-29
Як цитувати
Дітюк Павло Павлович D. P. P. (2012). ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЯК ОРГАНІЗАЦІЯ ЙОГО ПРОЕКТУВАННЯ. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 1(2). вилучено із https://psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_develop/article/view/41
Номер
Розділ
Психологія дистанційного навчання, методологія інформатизації навчання
Ліцензія
Авторське право (c) 2011 Дітюк Павло Павлович Ditiuk Pavlo Pavlovych

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).