ПРОФЕСІЙНА ЗРІЛІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ

Автор(и)

  • Boyko Iryna Бойко Ірина

DOI:

https://doi.org/10.31108/3.2019.2.9.7

Анотація

У статті висвітлено актуальну проблему становлення професійної зрілості фахівця. Метою є здійснення теоретичного аналізу психологічної природи професійної зрілості, її відмінностей від близьких за власною сутністю понять «зрілість», «дорослість», «особистісна зрілість», «професійна зрілість», «педагогічний професіоналізм». Розглянуто методологічне підгрунття вказаної проблеми; охарактеризовано аналіз основних понять та здійснено спробу уточнити смисл поняття професійної зрілості у психолого-педагогічному дискурсі крізь призму розуміння психологічної сутності поняття «зрілість», яка висвітлюється у наукових працях авторами як поняття, яке залежне від феномена «зрілості» і є таким фактом, що стався або розуміється як даність. Здійснено ретроспективний аналіз взаємозв’язків професійної зрілості фахівця з його «віковою періодизацією» зрілості. ЇЇ динаміка не є прямолінійною та залежною: аналіз здійснюється опосередковано через поняття «готовність» до самореалізації, самоосвіти, безперервного особистісно-професійного самовдосконалення як акмеологічну спрямованість особистості. Розуміння процесу становлення професійної зрілості вчителя в умовах післядипломної освіти проходить через аналіз етапів адаптації та стабілізації, творчості, майстерності тощо; через аналіз особистісного розвитку людини в професійних умовах. Професійні умови виробництва відрізняються від умов навчання та підготовки до праці, тому «професійна зрілість» феноменологічно проявляється як процес спрямований у майбутнє, як бажаний «факт», який щоденно набувається та примножується за рахунок синергетичного ефекту взаємозалежності, взаємодоповнюваності дій педагога та навчальних, методологічних підходів, методичних прийомів, зокрема, та освітньої парадигми у цілому. У подальших дослідженнях наступний крок у висвітленні проблем психологічного становлення «професійної зрілості» лежить у площині теоретичного і практичного вирішення комплексу питань, серед яких найбільшу актуальність набуває питання визначення необхідних та достатніх елементів системи безперервної освіти, що забезпечує умови для становлення професійної зрілості.

Ключові слова: зрілість, особистісна зрілість, професійна зрілість, професіоналізм, професійна самосвідомість

Отримано: 10.09.2018

Відрецензовано: 25.09.2018

Опубліковано: 12.10.2018

DOI: https://doi.org/10.31108/3.2019.2.9.7

Біографія автора

Boyko Iryna Бойко Ірина

«Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-12

Як цитувати

Бойко Ірина B. I. (2018). ПРОФЕСІЙНА ЗРІЛІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 2(9(20). https://doi.org/10.31108/3.2019.2.9.7

Номер

Том 2 № 9(20) (2018): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Теоретичні та методологічні проблеми психології

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Boyko Iryna Бойко Ірина

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521