ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА У ТВОРЧОМУ ДОРОБКУ С. БАЛЕЯ
Анотація
В статті розглядається творчий доробок фундатора західноукраїнської школи психології, професора, доктора філософії та медицини, члена НТШ, академіка Польської Академії Наук, автора першого підручника українською мовою з психології – Степана Балея. Акцент зроблено на дослідженні праць: «З психології творчості Шевченка» (1916), «Трійця в творчості Шевченка» (1925).
С. Балей, за вихідну позицію психоаналізу творчості Шевченка використовує грецький міф про Ендиміона та Селену. Маємо яскравий приклад міфу про Ендиміона з непрямою ідентифікацією поета й головного героя Яреми у частині «Гайдамаків», а у вірші «Мені тринадцятий минало» Шевченко виразно змальовує себе самого.
Ідеальна жіноча постать Шевченка є з одного боку формою, під якою автор об’єктивує нутро власної душі, й одночасно є сублімованим образом його матері. І звідси своєрідна прикмета його жіночої постаті, а саме – що вона є звичайною жінкою, наймичкою, покриткою, а рівночасно – святою.
У Шевченка мали місце деякі психопатологічні особливості його психіки у вигляді аритмоманії та нав’язливих ідей, що у підсумку було проявом психастенії або неврозу. Проте саме такі особливості психіки поета дали змогу Шевченку стати геніальним пророком України.
Ключові слова: особистість, Степан Балей, Шевченко, психіка, міф Ендиміона, культ материнства
Отримано: 18.06.2017
Відрецензовано: 26.06.2017
Опубліковано: 29.06.2017
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Маslyuk Andrij Mykolajovych Маслюк Андрій Миколайович

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).