ПСИХОДІАГНОСТИКА В ГЛИБИННОМУ ПІЗНАННІ ПСИХІКИ СУБ’ЄКТА
Анотація
У статті подано загальний аналіз категорії психодіагностика як предмет психологічних досліджень, розкрито основні підходи до її класифікації; представлено характеристики психодіагностики з позицій академічної та практичної психології. У академічній психології акцент ставиться на домінуючій ролі свідомого, при спрямуванні на класифікацію та типологізацію поведінкових явищ. При цьому пріоритет надається класичному лабораторному експерименту, а їх результат визначається у формалізованому ключі. Психодіагностика в глибинному форматі дослідження психіки характеризується єдністю діагностики та корекції у психокорекційному процесі груп АСПП, яка обумовлює пізнання психіки суб’єкта в її цілісності (свідоме/несвідоме). Діагностико-корекційна процедура в глибинному пізнанні допомагає знівелювати дію захисної системи психіки та об’єктивувати неусвідомлювані чинники, котрі замасковані від респондента, проте впливають на спрямованість його дій. Психодіагностика в рамках психодинамічної парадигми передбачає використання адекватного інструментарію з опорою на метафоричність форм пізнання. Діагностична точність методів пізнання феномену психічного обумовлює активність респондента, що сприяє ефективності та результативності психокорекції.
Ключові слова: активне соціально-психологічне пізнання (АСПП), академічна психологія, діагностика, діагностико-корекційний процес, глибинне пізнання, психодинамічна теорія, формальна діагностика
Отримано: 06.03.2017
Відрецензовано: 14.03.2017
Опубліковано: 25.03.2017
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Ivanova Nataliya Olexandrivna Іванова Наталія Олександрівна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).