СТРУКТУРА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО ДІЙ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ
Анотація
У статті подано стислий огляд генезису проблеми психологічної готовності людини до діяльності у звичайних та екстремальних умовах, описано феноменологію категорії «психологічна готовність людини до діяльності» у наукових дослідженнях, викладено теоретичні та методологічні підходи щодо вивчення та визначення поняття «психологічна готовність людини до діяльності в екстремальних умовах».
Доведено, що в ситуаціях, які є стресогенними, на стадії резистентності, у людини мобілізується воля та бажання подолати незвичні обставини або надзвичайну ситуацію. Індивіди з достатнім чи високим рівнем розвитку адаптаційно-вольового компоненту (стійкість до стресу чи адаптація до складних умов) можуть ефективно виконувати завдання в екстремальних ситуаціях.
Встановлено, що психологічна готовність військових залежать від особливостей нервової системи, життєвого досвіду, професійних знань, навичок, мотивації та інших особливостей індивіда. Виявлено, що поведінка військовослужбовців в екстремальних ситуаціях детермінована рівнем їх стресостійкості.
Ключові слова: військовослужбовець, екстремальна ситуація, копінг, психологічна готовність, стресостійкість
Отримано: 18.08.2016
Відрецензовано: 02.09.2016
Опубліковано: 06.10.2016
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Mazur Nataliya Olegiwna Мазур Наталія Олегівна, Proskurnyak Olha Petrivna Проскурняк Ольга Петрівна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).