ДОСВІД ДИТИНСТВА І ОТРОЦТВА ЯК ЖИТТЄВІ ПЕРЕДУМОВИ ПРОФЕСІЙНОГО ПРОЕКТУВАННЯ (ЗА АВТОБІОГРАФІЯМИ ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ)
Анотація
В статті зроблено спробу порівняти автобіографічні спогади таких видатних вчених, як С.Б. Кримський, Г.П. Щедровицький, Ю. Орлов, Ю.В. Шевельов, Карл Ясперс з тим, щоб, попри всю несхожість їхніх життєвих обставин, виявити спільні моменти в їх дитинстві і отроцтві, які, можливо, стали фундаментом для їхнього дальшого професійного самопроєктування. Такі моменти, справді, було виявлено. Йдеться про емоційний фундамент, на якому далі будується споруда професійних (а також особистісних) цінностей і сенсів. Цей емоційний фундамент містить кілька складових. Основні з них: а) довіра до світу, що завдячує ніжній і життєрадісній матері; б) досвід сильних значущих переживань; в) альтруїстична мотивація вибору майбутньої професії (наприклад: «ощасливити велику кількість людей» у С. Кримського); г) яскраво виражені пізнавальні інтереси (інтенсивне читання, інтерес до серйозної наукової літератури); д) формування працьовитості як вияв внутрішнього зобов’язання реалізувати якусь понадіндивідуальну смислову цінність (переписування «Капіталу» К. Маркса малим Г. Щедровицьким); е) ініціативність (включно з підлітковою агресією), толерантність щодо конфлікту; є) розумний егоїзм (відмова від комфорту і тимчасових вигод заради великої мети самореалізації), заради майбутніх великих звершень.
Всі перелічені положення рясно (обильно) проілюстровані цитатами з автобіографічних спогадів обраних нами авторів. Висловлюються припущення про зв’язок цих компонентів емоційного досвіду дитинства і отроцтва з дальшою професійною діяльністю обраних для аналізу авторів.
Особливу вагу має, на наш погляд, пережита в дитинстві подія, яка перевернула все дальше життя авторів. Так, для С. Кримського це було зомління при виді зоряного неба, коли перед ним, семирічним хлопчиком, наочно постала проблема нескінченності (цього поняття він ще не знав). Сам він це усвідомив, як «перший філософський поштовх», що далі вилився в ідею «ціннісно-смислового універсуму».
Для Ю. Шевельова такою подією стала репліка знайомого («як цвяшок, в серце вбитий»), після чого він відкрив для себе Україну і присвятив їй свою наукову творчість.
Для Ю. Орлова це був страхітливий епізод, коли на нього і його бабусю напали вовки, від яких вони ледве врятувались. Відтоді все його життя відбувалось в обставинах небезпечної боротьби з радянським режимом. Навіть книгу своїх спогадів він озаглавив: «Небезпечні думки».
Ключові слова: професійне само проектування, автобіографічніі спогади, значуща подія, лагідна мати, когнітинівні інтереси, агресивність, евдемонізм
Отримано: 10.05.2015
Відрецензовано: 24.05.2015
Опубліковано: 07.07.2015
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Andrievska Valeriya Viktorivna Андрієвська Валерія Вікторівна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
