ПРОБЛЕМА РОЗУМІННЯ У ПСИХОЛОГІЇ: НА ПЕРЕТИНІ КОГНІТИВНИХ ТА ЕМОТИВНИХ, ОСОБИСТІСНИХ ТА СИТУАЦІЙНИХ ВИМІРІВ АНАЛІЗУ

Автор(и)

  • Savelyuk Nataliya Myhailivna Савелюк Наталія Михайлівна Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Анотація

У статті розкриваються у своєму взаємозв’язку окремі вагомі ракурси проблеми психологічного дослідження розуміння, яка має свої витоки у напрацюваннях філософської герменевтики та сучасне продовження в рамках структуралізму і постструктуралізму. Обґрунтовується, що існуючі на сьогодні теорії та моделі розуміння розглядають, переважно, пізнавальний (насамперед мисленнєвий) та особистісно-регулятивний його аспекти, що пов’язане, з одного боку, із тривалий час панівною у нас концепцією відображувальної активності психіки, з іншого боку – популярними зарубіжними концепціями когнітивного напрямку психології. Водночас зауважується недостатність вивчення емотивного та ситуаційного чинників відповідного феномену, що мають очевидну значущість свого впливу.

В якості одного з базових понять, на які варто спиратися, досліджуючи емотивні аспекти розуміння, пропонується «емпатія» як співчуття, співпереживання Іншому й, нарешті, співпорозуміння з Іншим. При цьому на найвищому – соціопсихологічному або особистісно-смисловому рівні емпатії, услід за Л.П. Журавльовою, вказується на такі механізми розуміння, як аналіз, оцінка ситуації, особистісна і моральна рефлексія, емоційна і когнітивна децентрація, установка, антиципація. Наголошується також на конструктивності позиції Д.О. Леонтьєва, що відходить від класичної опозиції «значення – смисл», даючи змогу розглядати розуміння як одночасний пошук і смислу у значеннях, і значення – у смислах. За результатами проведеного аналізу окреслена сфера досліджень загалом характеризується необхідністю врахування, поряд з особистісними, ще і ситуаційних чинників розуміння.

Ключові слова: розуміння, текст, значення, смисл, мислення, емпатія, ситуаційний підхід

Отримано: 16.05.2015

Відрецензовано: 31.05.2015

Опубліковано: 07.07.2015

Біографія автора

Savelyuk Nataliya Myhailivna Савелюк Наталія Михайлівна, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Доцент кафедри психології (Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка); докторант Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-07-07

Як цитувати

Савелюк Наталія Михайлівна S. N. M. (2015). ПРОБЛЕМА РОЗУМІННЯ У ПСИХОЛОГІЇ: НА ПЕРЕТИНІ КОГНІТИВНИХ ТА ЕМОТИВНИХ, ОСОБИСТІСНИХ ТА СИТУАЦІЙНИХ ВИМІРІВ АНАЛІЗУ. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 1(9). вилучено із https://psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_develop/article/view/164

Номер

Том 1 № 9 (2015): ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ

Розділ

Психологія інтелекту

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Savelyuk Nataliya Myhailivna Савелюк Наталія Михайлівна

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
ISSN: 2223-0521