ПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ
Анотація
Описано психологічні дослідження Інтернет-залежності. Розглянуто технологічні залежності як вид соціальної патології. Висвітлено технологічні залежності, які визначаються як нехімічні (поведінкові) адикції, що включають взаємодію «Людина – Машина». Охарактеризовано технологічні залежності, як такі що можуть бути або пасивними (наприклад, телебачення), або активними (наприклад, комп’ютерні ігри) і зазвичай містять індукуючі і самопідкріплюючі властивості, які сприяють розвитку адиктивних тенденцій. Констатовано основні критерії залежностей: яскрава вираженість, зміни настрою, розвиток толерантності, абстинентний синдром, конфлікти і рецидиви. Досліджено, що більшість Інтернет-користувачів – чоловіки, хоча кількість жінок поступово збільшується. Окреслено майбутні напрямки дослідження Інтернет-залежностей. Зафіксовано, що головним питанням майбутніх досліджень Інтернет-залежності має бути визначення поняття адикції. Описано ряд спостережень, які мають бути покладені в основу майбутніх досліджень: люди можуть легко спілкуватися з тими, кого вони у реальному житті ніколи не зустрінуть; витрати на спілкування є низькими або навіть такими, що прямують до нуля; існує помітний елемент загадковості і виклику у використанні Інтернет; люди можуть залишатися на зв’язку з друзями з мінімальними часовими та фінансовими затратами; Інтернет дає людям відчуття статусу і долученості до сучасності.
Ключові слова: адикція, технологічні залежності, інтернет-користувачі, Інтернет-залежність, спостереження
Отримано: 02.06.2014
Відрецензовано: 16.06.2014
Опубліковано: 24.07.2014
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Nemesh Olena Mykolaivna Немеш Олена Миколаївна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).