DIVERSITY AND MENTAL NEEDS AND ACTUALIZATION OF THE ACTIVITY OF OLDER

Król Joanna, Pirozhenko Tamara Круль Іоанна, Піроженко Т.О.

Abstract


The fact of human life extension involves more frequent undertaking of this subject by scientific research and social policy. In the literature we can find different age limits which are considered as the beginning of old age; due to the prolonged period of economic activity, it happens that the start of aging falls on the period of retirement. In this stage of life, we can distinguish different changes: biological, cognitive, psychosocial, and family life. Emerging alterations depend largely on individual factors and may have different effects on the seniors functioning. Developmental tasks of this period include: acceptance of aging inevitability, reduction of physical fitness, acknowledgement of own dependence on others, preparation of life balance sheet, control of own mind and keeping it in good health. Therefore, it is important to allow older people to do different forms of activities that will affect their physical and cognitive well-being, and help in maintaining social interactions. The organized forms include: Universities of the Third Age, Volunteering, Senior Clubs, Daily Nursing Homes in which can be implemented, for example, classes of art therapy, occupational therapy, music therapy, and cognitive training. Moreover, look from the intergenerational perspective becomes a source of actions, aiming at cooperation and exchange of experiences between people of different ages. Key words: psychology of human development, aging, biological functioning in late adulthood, psychosocial functioning in late adulthood, developmental tasks, forms of seniors activation, intergenerational cooperation

Продовження тривалості людського життя актуалізує вивчення форм активності людини старшого віку в наукових дослідженнях та суспільній політиці. Література надає різні вікові границі, з яких характеризується період старості. У зв'язку з подовженням періоду професійної активності період старості відокремлюється з початку переходу на пенсію. У данному віковому етапі вирізняютья зміни у біологічному вимірі, пізнавальному, психосоціальному, сімейному. Зміни, що з'являються, залежать в значній мірі від індивідуальних чинників і можуть по-різному впливати на функціонування людини. Одним із завдань розвитку людини періоду старості вважається погодження з неминучістю процесу старіння і зниженням натренованості; схвалення власної залежності; складання життєвого балансу; панування над власним розумом і утримування його в активному стані. Тому важливим є те, щоб уможливлювати особам в старшому віці різні форми активності, які матимуть вплив на їх самопочуття, натренованість, пізнавальну та соціальну активність, а також утримання товариських контактів. До організованих форм відносяться  Університети Третього Віку, Волонтариат, Клуби Сеньйора, Денні Будинки Допомоги, в яких здійснюватимуться заняття з арттерапії, пізнавальних та комунікативних тренінгів. Крім того, погляд з перспективи міжпоколіннієвої являє джерело виконання дій, що мають на меті співробітництво і обмін досвідом між особами в різному віці.

 

Ключові слова: психологія розвитку людини, період старості, біологічне функціонування осіб старшого віку,  психосоціальне функціонування старших осіб, завдання розвитку, форми активізації сеньйорів, співробітництво міжпоколіннєве.

* * * * *

Download/read article in PDF

* * * * *

Download/read article in DOC




DOI: https://doi.org/10.31108/

Refbacks

  • There are currently no refbacks.