ТРИВОЖНІСТЬ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ  У СУСПІЛЬСТВІ

Автор(и)

  • Harkavenko Nina Vlasiyivna Гаркавенко Ніна Власіївна
  • Doskach Svitlana Silverstivna Доскач Світлана Сільверстівна

DOI:

https://doi.org/10.31108/3.2019.3.4.4

Анотація

У статті проаналізовано теоретичні аспекти прояву психологічного  феномена тривоги. Визначено поняття: тривога, страх і специфічні особливості тривоги як особистої власності. З’ясовано, що тривога також  вивчалася на різних рівнях, таких як: нормальний (оптимальний) рівень  тривожності, який сприймається як необхідний для ефективної адаптації,  рівня адаптаційної тривоги та надмірно високих рівнів, які сприймаються як  неадаптивна реакція.

Тривога, занепокоєння, страх, паніка, жах – явища, які часто присутні в  нашому психічному житті. Вони можуть бути різними за інтенсивністю,  тривалістю, структурою від легкого короткочасного неспокою до  паралізуючого жаху, складаючи різноманітну гаму переживань, які  супроводжують найрізноманітніші життєві події: хвороби, конфлікти,  неприємні і несподівані події.

Наукова традиція аналізу людської тривожності фіксує переважно  такі основні підходи: типовий психічний стан як реакція на ймовірні загрози;  особливий психічний стан, який найчастіше проявляється в кризових чи  екстремальних умовах; специфічна властивість людини; багатоманітне емоційне переживання переважно негативної спрямованості; реалізація  страху тощо.

Встановлено, що проблема тривожності – це добре розвинена наукова  тема в роботах, пов'язаних з вивченням індивідуально-типологічних  характеристик людини. Зроблено висновок про те, що серед багатьох форм  словесного регулювання та самопрограмування вчені називають  самозадоволення, самостійність, самовідданість, самовіддачу,  самонавіювання, самореалізацію.

Виявлено результати констатувального експерименту, які стверджують, що високий рівень особистісної тривожності у ранньому  юнацькому віці значною мірою зумовлюється особистісними, адаптаційними  та мотиваційними чинниками, що вказує на необхідність пошуку шляхів,  форм та методів спеціально організованої корекційно-профілактичної  роботи зі зниження дії виявлених негативних чинників з метою корекції  високого рівня особистісної тривожності юнаків.

Ключові слова: тривожність; тривога; особистість; емоційний стан;  страх; когнітивність; емоції; феномен

Отримано: 30.11.2019

Відрецензовано: 09.12.2019

Опубліковано: 19.12.2019

DOI: https://doi.org/10.31108/3.2019.3.4.4

Біографії авторів

Harkavenko Nina Vlasiyivna Гаркавенко Ніна Власіївна

кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології

Чернівецький національний  університет ім.Ю.Федьковича

Doskach Svitlana Silverstivna Доскач Світлана Сільверстівна

кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології

Чернівецький національний  університет ім.Ю.Федьковича

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-19

Як цитувати

Гаркавенко Ніна Власіївна H. N. V., & Доскач Світлана Сільверстівна D. S. S. (2019). ТРИВОЖНІСТЬ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ  У СУСПІЛЬСТВІ. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ, 3(4(25). https://doi.org/10.31108/3.2019.3.4.4

Номер

Розділ

Теоретичні та методологічні проблеми психології
ISSN: 2223-0521