ТЕХНОЛОГІЯ «КАРУС» У СВІТЛІ ВІРТУАЛІСТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.31108/3.2019.2.10.1Анотація
Технологія «КАРУС», розроблена вітчизняним психологом В.О. Моляко, бачиться актуальною парадигмою дослідження механізмів організації віртуальної реальності як творчо-мисленнєвої активності суб’єкта. Здійснюється конкретизація погляду щодо технологічного осмислення поняття віртуальності крізь призму її онтологізації, завдяки технології «КАРУС» як дослідницької технології онтологічно значущого віртуального простору творчого суб’єкта. Йтиметься про актуальність проблематики структурно-функціональної цілісності природи психічного в організації віртуального як творчо-мисленнєвого простору суб’єкта. Творчий суб’єкт структурує свою реальність як віртуальну, перебуваючи на різних етапах перебігу творчого процесу як реконструюючих рівнях такої реальності. Віртуалістику розумітимемо як складну ієрархічну структуру зі своїми властивостями, особливостями виникнення і функціонування, котра актуалізує не лише рівень механічної взаємодії людини («людина–машина»), радше складні психічні явища і процеси. Пропонується інтерсуб’єктивна концепція розуміння феномена віртуальної реальності, де принцип інтерсуб’єктивної взаємодії слугуватиме принципом організації віртуальної реальності. Вдаватимемося до розвідок віртуалістики як потенційної віртуальної психології творчості, де процесуальний та особистісний аспекти проблеми творчості одностайно актуалізуватимуться у віртуальному як реальному просторі суб’єкта.
Ключові слова: віртуалістика, «КАРУС», віртуальна реальність, інтерсуб’єктивність, віртуальна психологія творчості, творчий суб’єкт, реконструювання
Отримано: 04.12.2018
Відрецензовано: 18.12.2018
Опубліковано: 28.12.2018
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Borovytska Olena Mykolaivna Боровицька Олена Миколаївна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).